Міряна розповідає про свою зустріч з Іваном Павлом ІІ
Запитайте Мір’яну, чому ми дізнаємося секрети на три дні раніше.
МІРЖАНА - Відразу секрети. Секрети є таємниці, і я думаю, що не ми зберігаємо [ймовірно, в сенсі «охороняємо»] таємниці. Я думаю, що таємниці зберігає Бог. Я беру себе за приклад. Останні лікарі, які мене оглядали, загіпнотизували мене; і під гіпнозом вони змусили мене повернутися в часи перших появ на детекторі брехні. Ця історія дуже довга. Якщо скоротити: коли я був на детекторі брехні, вони могли знати все, що хотіли, але нічого про секрети. Тому я вважаю, що таємниці зберігає Бог. Значення попередніх трьох днів буде зрозуміло, коли Бог скаже це. Але я хочу вам сказати одне: не вірте тим, хто хоче вас налякати, тому що Мати прийшла на землю не для того, щоб знищити своїх дітей, Богородиця прийшла на землю, щоб врятувати своїх дітей. Як наше материнське серце може перемогти, якщо знищено дітей? Ось чому справжня віра – це не віра, яка походить від страху; справжня віра - це та, що походить від любові. Тому, як сестра, раджу тобі: віддай себе в руки Матері і не хвилюйся, бо Мати про все подбає.
Запитання: Чи можете ви розповісти нам щось про вашу зустріч з Іваном Павлом ІІ?
МІР'ЯНА – Це була зустріч, яку я ніколи в житті не забуду. Разом з іншими паломниками я пішов до собору Святого Петра з італійським священиком. І наш Папа, святий Папа, проходив і благословляв усіх, і мене, і йшов. Той священик покликав його, кажучи: «Святий Отче, це Мір’яна з Меджугор’я». І Він знову повернувся і знову дав мені благословення. Тому я сказав священику: «Нема чого робити, він думає, що мені потрібно подвійне благословення». Пізніше, у другій половині дня, ми отримали листа із запрошенням наступного дня поїхати в Кастель-Гандольфо. Наступного ранку ми зустрілися: ми були самі і серед інших речей наш Папа сказав мені: «Якби я не був Папою, я б уже приїхав у Меджугор’є. Все знаю, за всім слідкую. Бережіть Меджугор’є, бо це надія для всього світу; і прошу паломників молитися в моїх намірах». І коли Папа помер, через кілька місяців сюди приїхав друг Папи, який хотів залишитися інкогніто. Він приніс черевики Папи і сказав мені: «Папа завжди мав велике бажання приїхати в Меджугор’є. І я йому жартома кажу: якщо ти не підеш, то я заберу твоє взуття, тож символічно ти будеш ходити по тій землі, яку так любиш. Тож мені довелося виконати свою обіцянку: я привіз черевики Папи».